V Міжнародний круглий стіл «РОЛЬ ІНОЗЕМНИХ МОВ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ СТАНОВЛЕННІ ОСОБИСТОСТІ (в умовах війни)»

12-13 квітня 2022 року кафедрою іноземної філології Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій (ФЛСК) у рамках V Міжнародного симпозіуму «Соціокультурний дискурс глобалізованого світу: наука, освіта, комунікація» у дистанційному форматі проведено V Міжнародний круглий стіл «Роль іноземних мов у соціокультурному становленні особистості (в умовах війни)».

Обговорювалися актуальні питання комунікативних, психологічних, фізичних, організаційно-методичних викликів щодо роботи в умовах війни, а також особливості самоорганізації у період після пандемії та в умовах воєнного часу. Учасниками актуалізувалися питання світоглядних цінностей, ціннісних орієнтацій сучасного суспільства, проблеми міжкультурної комунікації на засадах громадянського суспільства, демократичних цінностей європейського та українського науково-освітянського та громадського простору, наукової спільноти. Розглянуто роль викладачів іноземних мов як суб’єктів формування світоглядних і ціннісних орієнтацій студентів у сучасному соціокультурному просторі; проаналізовано сучасні тенденції у лінгвістиці та роль іноземних мов в умовах постпандемічного періоду та в умовах війни; визначено значення організації та проведення наукових заходів у цей складний для української освітянської спільноти час, представлення українських досліджень і трендів у науці в освітньому просторі закладів вищої освіти України та світу.

З вітальним словом до учасників Круглого столу звернулися декан Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Наталія Віталіївна ЛАДОГУБЕЦЬ і заступник декана з наукової та міжнародної діяльності Анжеліка Миколаївна КОКАРЄВА, які підкреслили роль іноземних мов, іншомовної освіти у становленні особистості, вихованні загальнолюдських цивілізаційних цінностей, толерантності і терпимості до відмінностей; наголосили на важливості наукової дискусії у важкий для України воєнний стан, оскільки фронт університетської спільноти – це наука і освіта, через слово і дослідження освітяни вносять свій вклад у перемогу.
Завідувач кафедри іноземної філології Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Олена Віталіївна КОВТУН актуалізувала питання значення та місця іншомовної освіти в професійному становленні сучасного випускника та науково-педагогічних кадрів України, особливості іншомовної підготовки в умовах післяпандемії та війни.
Доцент кафедри іноземної філології, д.пед.н., доцент Наталія Іванівна МЕЛЬНИК представила результати моніторингових досліджень, що реалізовуються в межах теми наукового проєкту «Вища освіта в період постпандемії: трансформації, виклики та перспективи» (Наказ МОН від 31.01.2022 р.). Серед питальників, що були запропоновані учасниками проєкту, такі: Українська наукова спільнота: повернення до роботи в умовах війни https://docs.google.com/forms/d/10NVCXUXZ5coqh1PihPOVV7eo8e2c-TIjPfZx4evYa90/edit; Українська наука і студентство не мовчить !!!! Опитування щодо організації освітнього процесу в умовах російської агресії та післяпандемії (https://docs.google.com/forms/d/1btfyT76_z3CMNZYSlW4Xs9XhVij5-Fy5UUnrMxe63Cw/edit); Українська університетська спільнота: викладання в умовах війни (https://docs.google.com/forms/d/19B2elIAswnhUvZ_KLyqKScKuCFxInAblT3UNsMWEQc8/edit).
Важливий меседж у контексті започаткованої наукової дискусії був окреслений Сергієм Миколайовичем НАБАТОВИМ, д. філос., професором кафедри кінесіології дорослих Бруклінського коледжу Нью-Йоркського університету (США), який у своїй доповіді окреслив основні психологічні травми та їхні особливості, які людина отримує в умовах війни. Закордонним колегою було запропоновано тренувальні вправи, спрямовані на подолання стресу, та виокремлено особливості роботи наукової спільноти в сучасних умовах.
Змістовністю та актуальністю вирізнялася доповідь Ганни Георгіївни ЦВЄТКОВОЇ, д. пед. н., професора, зав. кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти та дитячої творчості Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Зокрема, доповідачкою було окреслено проблеми збереження національно-культурної ідентичності та адаптація наукової спільноти до реалій в нових умовах перебування закордоном, що надзвичайно актуально для української наукової спільноти, яка вимушено залишила територію України через війну. Спікеркою було акцентовано увагу на тому, що багатьом представникам української науки та освіти довелося вже двічі залишати свою домівку: спочатку у 2014 році, коли росія окупувала територію України на Донбасі та Луганщині, і зараз, коли країна-агресор розпочала повномасштабну війну.
У доповіді Любові Вікторівни АРТЕМОВОЇ, д.пед.н., професора Глухівського державного педагогічного університету ім. О. Довженка, було розкрито особливості мовного середовища дітей як засобу інтеграції мігрантів з України.
З матеріалами презентацій можна ознайомитись на інформаційних ресурсах кафедри.
Загалом, у роботі круглого столу взяли участь професорсько-викладацький склад кафедр як Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету, так і співорганізаторів – колег з Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса), Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка та Загребського університету (Хорватія). У дискусії взяли участь також і колеги з Київського міжнародного університету, Київського національного університет імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Університету економіки та права «КРОК», Дніпровського державного технічного університету, Національного університету «Чернігівська політехніка» та ін.
За результатами проведеного Круглого столу:
1. визначено стан та особливості функціонування університетів в умовах нових суспільних та екзистенційних викликів;
2. здійснено моніторинг проблем і труднощів, з якими зіштовхнулась українська наукова спільнота в період після пандемії та в умовах війни;
3. розроблено резолюцію щодо основних напрямів роботи, спрямованих на подолання комунікативних, психологічних, фізичних, організаційно-методичних викликів у період післяпандемії та в умовах воєнного часу;
4. визначено перспективи подальших наукових досліджень та наступного етапу реалізації наукового проєкту: Вища освіта в період постпандемії: трансформації, виклики та перспективи.